Податки на право власності на нерухомість

Земля, будинки (їх частини) та споруди (їх частини), пов'язані з веденням господарської діяльності, розташовані в Польщі, підлягають оподаткуванню податком на нерухомість. 

Платниками податку є: юридичні власники, фактичні власники,  безстрокові користувачі, а також розпорядники нерухомого майна або його частин, будівельних об'єктів чи їх частин, що перебувають у власності держави або органу місцевого самоврядування (ґміни).

Податкове зобов'язання виникає з першого дня місяця, наступного  за місяцем, в якому виникли обставини, що обґрунтовують виникнення податкового зобов'язання. Такою обставиною є, наприклад, купівля землі чи будинку. Податкове зобов'язання припиняється
після закінчення місяця, в якому зникли обставини, що є підставою для цього зобов'язання. Такою обставиною є, наприклад, продаж землі чи будинку.

Платник податку на нерухомість, як правило, повинен подавати інформацію про нерухоме майно та будівельні об'єкти  (форма IN-1) голові ґміни (меру, президенту міста) за місцем розташування об'єктів оподаткування. Розмір податку на нерухомість за податковий рік визначається рішенням податкового органу.

Якщо земельні ділянки, що перебувають у власності, є позначеними в реєстрі земель і будинків як землі сільськогосподарського призначення, за винятком земель, що використовуються для здійснення господарської діяльності, іншої ніж сільськогосподарська, то вони оподатковуються сільськогосподарським податком. Натомість землі, позначені в реєстрі земель і будинків як ліси, за винятком тих, що використовуються для іншої господарської діяльності, ніж лісове господарство, підлягають оподаткуванню лісовим податком.

Платниками сільськогосподарського та лісового податку є: юридичні власники, фактичні власники, безстрокові користувачі та розпорядники сільськогосподарських угідь або лісів, що перебувають у власності держави або органу місцевого самоврядування (ґміни).

Податкове зобов'язання з сільськогосподарського податку та лісового податку виникає з першого числа місяця, наступного після місяця, в якому виникли обставини, що обґрунтовують виникнення податкового зобов'язання. Такою обставиною є, наприклад, купівля сільськогосподарських угідь/лісів. Податкове зобов'язання припиняється після закінчення місяця, в якому зникли обставини, що є підставою для цього зобов'язання. Такою обставиною є, наприклад, продаж сільськогосподарських угідь/лісів.

Платник сільськогосподарському податку, як правило, повинен подавати інформацію про землі (форма IR-1), а платник лісового податку – інформацію про ліси (форма IL-1). Ця інформація подається голові ґміни (меру, голові президенту міста) за місцем розташування  сільськогосподарських угідь/лісів. Розмір сільськогосподарського податку та лісового податку за податковий рік визначається рішенням податкового органу.